Концепція "креативного міста"

Концепцію "креативного міста" ще наприкінці 1980-х представив британський дослідник Чарльз Лендрі (The Creative City: A Toolkit for Urban Innovators) і з того часу ця ідея стала глобальним рухом, який втілює нову парадигму міського планування.

Чарльз Лендрі стверджує, що культура творчості залежить від критичної маси людей, які зацікавлені у спільній роботі та впровадженні змін. Він заохочує використання уяви та креативу в державних, приватних і суспільних сферах, тим самим створюючи банк ідей для можливостей і потенційних вирішень будь-якої міської проблеми.

Будь-яке місто – це тверда та м’яка інфраструктури. Перша включає будівлі, дороги, водопостачання чи каналізацію. А друга включає в себе людей, які творять менталітет міста, який свідчить про можливості і проблеми, про атмосферу міста, про стимули розвитку і регулювання.

Творчі міста розвивають свою м’яку інфраструктуру: вони намагаються приваблювати висококваліфіковану і гнучку робочу силу, мислителів, творці та виконавців.

Тому креативним може бути не лише генерація та застосування ідей, але й створення можливості для їх появи через стимулювання розвитку людських ресурсів.

Креативне місто таким чином живить, приваблює і підтримує таланти, і внаслідок цього може мобілізувати ідеї і творчі організації для вирішення проблем. Антропогенне середовище – його налаштування та використання – має вирішальне значення для створення привабливого міського середовища.

Творче середовище – це місце, яке містить необхідні вимоги щодо твердої і м'якої інфраструктури і яке таким чином творить потік ідей та винаходів. Такими середовищами можуть бути будівлі, вулиці району, частини міста чи регіону.

Популярність креативних підходів виникла у світі через широке визнання того, що світ і його економічні, соціальні і культурні структури різко змінюються. Не в останню чергу це було обумовлено розвитком інформаційно-технологічної революції.

Старий спосіб функціонування економіки і міст уже не працює так добре як у минулому. Система освіти уже не готує якісні кадри пристосовані до вимог нового світу, а організація, управління і керівництво з його етосом верх-низ управління та ієрархічністю не забезпечують гнучкість, адаптивність і стійкість, щоб впоратися у високому конкурентному середовищі.

Міста, де атмосфера, зовнішній вигляд і якість дизайну є низьким не будуть привабливими і конкурентно-здатними. Щоб впоратися з новими викликами необхідно переоцінити ресурси і потенціал міст і процеси управління та творення доданого продукту і вартості необхідно повторно винаходити на всіх фронтах.