Креативна економіка та образ міст

21.01.2011

Адміністративна реформа, а також реформа місцевого самоврядування в 1980-і роки радикальним чином вплинули на систему сучасної західної держави: децентралізація управління, поліпшення якості державних послуг і механізму їх розподілу, реформування державної служби, розподіл функцій ухвалення і виконання рішень і реорганізація роботи уряду.

Адміністративні перетворення вплинули на нове розуміння економіки. Проблема конкуренції, ринкових орієнтирів та оцінок значно змінилися з часів індустріального розвитку 19-20 ст. У 1980-1990-і роки занепад індустріального виробництва на Заході та у США супроводжувався кризою індустріальної бази, зміною традиційних функцій міст, і все це відбувалося на тлі процесів глобалізації. Після розпаду колишнього СРСР подібна динаміка стала актуальною і для українських міст.

Перехід до постіндустріальної економіки і інноваційного розвитку спричинив ширше трактування економіки. На практиці почався відхід від жорсткої детермінованості ухвалення рішень, розширення індустріального виробництва та інфраструктури, а традиційні матеріальні ресурси почали поступатися креативним, нематеріальним. Пріоритетом стала креативна економіка і культурні індустрії як найважливіші складова такої економіки (як на національному рівні, так і на регіональному чи муніципальному). Все частіше складовими успіху підприємства чи країни стають гнучкість в ухваленні рішень і відкритість до інновацій.

Основними гравцями креативної економіки є не лише бізнес (великі підприємства та корпорації творчих індустрій, малі та середні фірми так званих креативних кластерів), але й традиційні організації культури (такі як театри, музеї та бібліотеки), а також посередницькі агенції (між владою та бізнесом), ціллю яких є підтримка культурних індустрій і які виконують консультативні функції, аналіз та оцінку можливого чи подальшого розвитку.

Окрім цього в центрі такої економіки – творчі, незалежні люди з інноваційними ідеями та винахідливістю, "які мігрують між різними секторами економіки і творять рухоме творче середовище" [1].

Креативна економіка та культурний капіталізм впливають на образ міст а також стимулюють нову міську сегрегацію, спричиняються до взаємопроникнень різних сфер мислення та зайнятості.

Культурна економіка переважно регулюється державними інституціями і реалізується через культурну політику, яка в свою чергу відображає ідеологічні принципи її творців (бюджетна підтримка, повна дотація, вільний ринок і т.д.) і тому культурна політика неможлива без чіткого розуміння що таке культура. Відповідно до звіту "Наша творча розмаїтість" Всесвітньої комісії з культури і розвитку при ЮНЕСКО (1996) культурою вважається "процес, що збільшує реальну свободу людей для досягнення будь-чого, що вони вважають за цінність".

У 1990-ті роки культура стає найважливішим пріоритетом розвитку міст. Роль культури в економічному і соціальному розвитку можна прослідкувати по доповіді ЮНЕСКО ("Наше творче розмаїття", 1996 рік), у документах Ради Європи ("Прагнення до цілісності", 1997 рік), та ухвалі 31-ї сесії Генеральної асамблеї ЮНЕСКО "Загальна декларація ЮНЕСКО про культурне різноманіття" (Париж, 2 листопада 2001 р.). В Європі прийнята Програма ЄС "Громадяни для Європи", розрахована на 2007-2013 роки [2].

З метою вдосконалення міської культури, сприяння інновацій у цій сфері, щороку у рамках програми "Європейська культурна столиця", яка діє з 1985 року, обирається місто, яке реалізує масштабні культурні заходи. При цьому забезпечується широка громадська підтримка, яка стимулює бізнес до участі в проекті та відбувається пропагування ідеї європейського культурного співробітництва.

З 2009 року в Україні запроваджено аналог європейської програми – "культурна столиця України", проте на даному етапі він радше нагадує відзначення міст з високим рівнем культури а не стимулює до розвитку креативної економіки (визначення культурної столиці відбувається на основі дослідження Державної служби туризму і курортів та "Ради з питань туризму і курортів" України).



[1] Гнедовский М. Творческие индустрии: политический вызов для России / Отечественные записки // www.strana-oz.ru

[2] Див. сторінку Європейського Союзу http://europa.eu/index_en.htm

фото: Freesun news



Теги: Постіндустріальне суспільство | Культурна політика