В пошуках "творчого потенціалу" сучасних міст?

17.01.2011

Сучасне місто – це своєрідний центр обміну ідеями та ресурсами – від мистецтва до політики і від родини до свободи. Нове значення мають такі фактори як інформація, довіра, інновація, гнучкість, тому нова міська політика вибудовується навколо пошуку нових ресурсів і талантів, розробки та впровадження нових стратегій і напрямів діяльності, залучення інновацій, а також підтримки, і збереження міської культурної спадщини.

Міські спільноти теж відіграють важливу роль в сучасних містах, часто вони є важливими вузлами сполучень між регіонами та континентами. Відомо, що Чікаго – це місце найбільшого скупчення поляків після Варшави, Мельбурн має велике число греків, українські церкви домінують у ландшафті Калгарі, турки та албанці контролюють вуличні ринки Австрії, а усі китайські ресторани слугують важливими місцями зворотного зв’язку з рідною країною.

Такі спільноти сприяють надзвичайному потоку товарів та фінансів (Індія отримує надзвичайний відсоток свого валового продукту від індійських мігрантів у США) і міста мають проявляти інноваційний менеджмент та впроваджувати ефективні регулятивні системи. Міста мають бути готовими у будь-який момент використати нові можливості розвитку, вони як і компанії є конкурентами на глобальному ринку товарів і послуг. І на такому ринку важливими є креативні підходи та творча уява.

Ф. Вуд, говорячи про стимули міської креативності, відзначає "сьогодні всі міста постають перед питанням, як забезпечити атмосферу, створити правильні умови, в яких буде можливий розвиток їх прихованого творчого потенціалу" [1]. Він виділяє ряд факторів, які забезпечують розкриття сучасного потенціалу міст, особливо творчого. Це:

  • усвідомлення політичної, управлінської та економічної кризи, що призводить до нових, нестандартних рішень та застосування нових ідей;
  • усвідомлення конкуренції з іншими містами;
  • розуміння сили креативної освіти, заохочення творчих експериментів і співробітництва в обговоренні ідей;
  • включення в процес трансформації міста етнічних меншин;
  • задоволення амбіцій, поява маніфестів і програмних ідей;
  • щось цілком несподіване і непередбачуване, що залежить від місцевих умов.

Чарльз Лендрі, один з чолових теоретиків креативної економіки, аналізуючи концепцію "творчого міста", відзначає, що таке місто стає найважливішим простором і місцем скупчення громадського та інтелектуального ресурсу як регіону так і країни в цілому.

Міста – це бренди, які потребують гламурного стилю: привабливі торговельні зони з брендовими бутіками і оригінальними культурним чи спортивним подіями. Але така форма може викликати і конфлікти: необхідно балансувати високу та популярну культуру, центр та периферію міста, інтереси мешканців та туристів, та ін.

З огляду на це робота міських менеджерів – це робота з лобістами та зацікавленими групами, які можуть скеровувати свої зусилля в протилежні напрямки; це постійний баланс різних інтересів відповідно до наявного міського бюджету. В контексті економіки знань, міські урядовці повинні більше уваги приділяти мобільним інтелектам та креативності на відміну від матеріальних ресурсів.

Метафорою тут може слугувати порівняння із комп'ютерними чіпами: у світі є понад 400 мільйонів комп'ютерів, але чіпів, які вставновлені у розмаїтих приладах є більше 6 мільярдів. Кевін Келлі порівнює автомобілі з чіпами на колесах, а літаки з чіпами на крилах, а будинки – це чіпи з мешканцями.

Ми повинні по-новому уявити світ навколо нас!


[1] Вуд Ф. Круговорот городского творчества - www.cpolicy.ru



Теги: Творчі міста | Творчий клас | Культурна політика