Інформаційне суспільство нових міст

17.01.2011

М. Кастельс у своїй праці "Інформаційне суспільство" відзначає, що міста стають головними центрами ухвалення рішень, осередками комунікації нового інформаційного суспільства. В такому суспільстві закриті системи не мають майбутнього, а розвиток залежить від комунікації, колаборації і партнерства.

Якщо в індустріальному суспільстві необхідно виробити більше за менші затрати, то в новому, інформаційному суспільстві збільшення мережі веде до збільшення капіталізації та значення.

Часто міста своїм характером та плануванням сприяють розвитку мережевого суспільства, як от Львів чи Харків, де нескладно комунікувати як на особистісному так і корпоративному рівнях. Також особливістю українських міст в контексті економіки знань є те, що тут ще немає розвинутих спеціалізованих техно-парків і почасти компанія з розробки програмного забезпечення розміщена поруч із виробництвом цукерків чи солоних сухариків. 

Який вплив має мережеве суспільство та економіка знань на міста?

Незважаючи на швидкий розвиток комунікаційних технологій безпосереднє спілкування та торгівля все ще є важливими. Найважливішим викликом для розмаїтого населення міст є те, що знання і соціальні навики повинні підтримувати будь-який напрямок (програмування, розвиток туризму, посередницькі послуги і т.д.), який має потенціал до наступного росту.

Місто повинне створювати умови для притоку нових умів і забезпечувати інфраструктуру для максимально ефективної роботи. Якщо у промисловому місті важливим є розмежування між (переважно брудним) виробництвом та місцем відпочинку (усім нам відомі спальні райони) то у сучасному місті увага приділяється простору, відкритості та соціальній взаємодії.

У великих містах часто центр є окупований фінансовими осередками та орієнтованими на туризм компаніями, а місцями інновацій стають занедбані промислові зони, які часто мають вплив на привабливість міста в цілому. В таких колишніх промислових зонах люди креативних професій можуть винаймати приміщення за нижчими цінами і це надає простір для експериментів.    

З огляду на це, міста створюють переваги для культурних індустрій: частиною креативного потенціалу міста стають знання, традиції, атмосфера, локальна ідентичність, простір, люди та громадські мережі. Нового значення набувають проблеми культурної ідентичності, змішання культурного та комерційного знання, емоційності і раціональності, творчого мислення і рутини.

Одночасно зі зростанням міст з'являються безліч проблем як от міграція, що викликає чимале занепокоєння в урядів країн світу. При правильному плануванні ці проблеми можна використовувати на користь творчої економіки міста.

Усі ці фактори свідчать, що сучасні міста знаходяться в стані трансформації, у зв'язку з переходом до нових і часто ще не зовсім зрозумілих способів організації і управління та забезпечення (економіки). Для одних міст це безболісний процес, для інших – це ламання всієї старої традиційної системи управління та формування чогось цілковито нового.

Очевидно друга модель більше відповідає реаліям України.

фото: R-echos.net



Теги: Творчі міста | Творчий клас | Мережеве суспільство