Автомобілі versus пішоходи

13.09.2012

У Львові триває опрацювання концепції впорядкування пішохідної зони та паркування в історичній частині міста. Вчора таку інформацію оприлюднила Прес-служба ЛМР.

Як відомо, проблема паркування з кожним роком стає болючішою із збільшенням кількості автомобілів на дорогах. З найбільшими проблемами стикаються міста, які проектувалися ще до 20 ст. 

Історична частина м. Львова не пристосована для руху та паркування великої кількості автомобілів. Звичайно, причина тут у багатьох факторах, але проблема автомобілів на дорогах міста є відчутною уже не перший рік.

Вперше пішохідну зону у Львові облаштували після проведення святкування 750-річчя Львова. Тоді відреставровану площу Ринок частково закрили для руху транспорту та заборонили паркування біля входу в Міську раду. Згодом декілька вулиць поряд з Ринком теж стали пішохідними.

Не дивлячись на інвестиційні пропозиції щодо створення підземних паркінгів такі у Львові ще досі не з'явилися. А проблема з паркомісцями з кожним роком все більш актуальна. 

У facebook навіть з'явилася група "Дайте пройти", яка об'єднала ініціативних людей для боротьби з паркуваннями автомобілів у не дозволених місцях. 

Окрім інформаційних наклейок, які не добросовісні автомобілісти могли отримати на шибки своїх авто, група змогла зфбрати кошти на встановлення антипарткувальних пристроїв на вул. Вороного. Більше про групу можна дізнатися на веб-сайті - www.trotuar.lviv.ua

Отже, які зміни передбачаються у місті Львові читайте у інтерв’ю з заступником голови робочої групи щодо впорядкування транспортного руху і паркування в центральній частині Львова Олегом Шмідом.

Чи вже готова робоча група представити львів’янам якісь напрацювання?

Так, робоча група готова винести на оцінку громадськості кілька корисних ідей, а владі міста подати проекти опрацьованих документів.

Перший з них – концепція створення пішохідних і паркувальних зон. В її основі закладено принцип, який уже  не раз озвучував міський голова: на вулицях Львова пріоритет повинен надаватися пішоходові. 

Поки що у нашому місті автомобілі домінують над усіма іншими учасниками руху. Це є наслідком абсолютно не обгрунтованого стереотипу, згідно з яким число автомобілів на вулицях - це головна ознака успішного міста. Цей стереотип і визначає зверхнє ставлення багатьох автомобілістів до інших учасників руху. Автомобілі панують у нашому просторі, вони витісняють нас із тротуарів, парків і навіть дитячих майданчиків. Така ситуація веде до катастрофи, до паралічу міського життя. В успішних містах знають, що без пішоходів вулиці мертві, а припарковані на них автомашини - це могильні плити похованого громадського простору. Малий приватний бізнес, що тяжіє до центральної чаcтини нашого міста, ніколи не буде успішним, якщо він буде оточений автомобілями. 

У розвинутих державах власник крамниці чи ресторану ніколи не поставить перед входом до свого закладу свій автомобіль, як це у нас прийнято робити. Він краще зробить місце біля свого бізнесу привабливим і затишним. І автопарковка - це останнє, що він вибере з поміж іншого.

Отже, головне напрацювання робочої групи – автомобіль не може паркуватися в пішохідній зоні. А оскільки, згідно з рішенням міської ради, пішохідною зоною є все історичне ядро міста, окреслене проспектом Свободи, площами Міцкевича і Галицькою, вулицями Валова, Підвальна, Гонти, площами Осмомисла і Торговою, автомобілі повинні з неї вийти.

Якщо у центральній частині міста буде заборонено паркуватися, де водії зможуть залишати свої автомобілі?

Місто не може одним кроком перейти від стихійного паркування на тротуарах і травниках до цивілізованого паркування в підземних паркінгах. Тому вкрай нерозумно без розгону намагатися перескочити цю прірву. Нова стратегія паркування, яка застосовується в успішних містах, полягає в послідовному виконанні таких етапів:

  • задоволення первісного попиту на паркування;
  • встановлення контролю над паркуванням і запровадження механізму регулювання цього попиту тарифами;
  • будівництво позавуличних паркінгів (багатоповерхових підземних і наземних) з одночасною ліквідацією відповідного числа вуличних паркомісць.

Найбільшого успіху в досягненні високих стандартів громадського життя на вулицях добилися ті міста, які перейшли від задоволення попиту на паркінги до суттєвого обмеження паркомісць. Ті муніципальні органи, які зважилися на ліквідацію або обмеження паркувальних місць в зонах високої громадської активності або встановили високу плату за паркування в центральних частинах міст,  добилися значної підтримки мешканців. Більшість розвинутих європейських міст виштовхують парковки в периферійні райони, надаючи в центрі більше переваг пішоходам, велосипедистам і користувачам громадського транспорту.

Тож чого львів’янам чекати найближчим часом у сфері паркування? 

Поки що ми, львів’яни, не підійшли навіть до першого етапу: задоволення первісного попиту. Щоб боротися з хаотичним паркуванням в центрі міста, ми повинні створити умови цивілізованого паркування. Цими умовами є паркомісце,  паркомат і виїзний термінал, де водії розраховуватимуться за те, що забирають у всіх громадян міста територію під свої приватні потреби.

Пілотні закриті паркувальні зони протягом року буде створено на вулиці Валовій, площі Міцкевича, площі Маланюка і площі Теодора з прилеглими територіями. Вивчається також ідея облаштувати закриту паркувальну зону на проспекті Шевченка і вулиці Герцена. Але всі цінні міські території служитимуть автомобілям тимчасово – до того часу, доки Львів не підготується до опанування більш цивілізованих способів паркування – поза межами вулиці.

А коли ж у Львові з’являться підземні паркінги?

Самі собою вони з’явитися не можуть. Це дуже дорогі об’єкти і вони потребують фінансування зі сторони приватних інвесторів. Проте зараз жоден з них не погодиться вкладати кошти в будівництво позавуличних паркінгів, якщо у нас водіям безплатно дозволено залишати машину на тротуарах, газонах, на перехрестях і пішохідних переходах. Ніхто з водіїв не погодиться платити 10-20 гривень за годину на підземному паркінгу, якщо автомобіль можна безборонно на цілий день залишити на тротуарі.

Отже, спочатку ми повинні подолати це ганебне явище і привчити водіїв до того, що їхні приватні речі – це їхні приватні речі, а вулиця – це надбання всіх громадян. Тому після пілотного першого етапу ми повинні перейти до етапу другого і встановити контроль над усіма зонами паркування в центральній частині міста. Всі вулиці, де дозволено паркування,  повинні бути обладнані паркоматами, а водії повинні усвідомити невідворотність оплати за те, що місто надає їм площу під їхні приватні автомобілі.

Контроль над паркуванням у центральній частині міста створить передумови переходу до третього етапу: розвитку мережі позавуличного паркування. На цьому етапі кожне введення нового паркомісця в підземному чи іншому багатоповерховому паркінгу повинно супроводжуватися ліквідацією паркомісця на вулиці. І тоді наше місто стане комфортним для всіх мешканців. А ознакою високих стандартів життя міста є не кількість джипів, припаркованих на тротуарах, а навпаки, площа пішохідних зон, довжина велодоріжок, якісна вулична інфраструктура – фонтани, пам’ятники, літні майданчики.      

Що робити постачальникам товарів у крамниці та кафе центру міста? Де мешканці центру зможуть залишати свої авто?

Постачальники товарів у торговельні заклади пішохідної зони зможуть відвантажувати їх в ранковий час, коли на вулицях немає пішоходів. І власники приватного бізнесу повинні підтримати цей розпорядок, тому що їхній виторг зростає тоді, коли біля крамниці чи кафе більше пішоходів, ніж автомобілів, що розвантажуються.

Для мешканців, що проживають в межах пішохідної зони,  в нічний час доцільно запровадити безплатне паркування в закритих паркувальних зонах, що будуть обладнані довкола історичного ядра міста – на вулицях Валовій, площі Міцкевича. Передбачається також регламентований доїзд мешканців до своїх будинків для розвантаження важких речей.   

Якщо будуть створені паркувальні зони, чи не буде вартість оплати за паркування занадто високою?

Тарифи в паркувальних зонах встановлюються ухвалами сесії депутатів міської ради. Це не є питанням робочої групи. Я ж особисто вважаю, що автомобіль у центрі, найбільш атракційному місці для львів’ян і гостей, повинен дорого обходитися його власникові. У багатьох містах світу (Лондон, Стокгольм, Осло) запроваджено плату за в’їзд в центральну частину, а тарифи на паркування в ній є дуже високими.

Чи відомо Вам, як ця проблема вирішується в інших містах України?

В інших містах України ця проблема вирішується без особливого успіху. Лише у Львові та Києві працюють евакуатори, які намагаються навести лад з хаотичним паркуванням. Прогресивна, в принципі, постанова Кабінету Міністрів вимагає від влад міста встановлювати паркомати в паркувальних зонах. Але оскільки це досить дороге обладнання і міста не мають на це коштів, багато міських рад взагалі відмовилися від збирання плати за паркування. У країнах Західної Європи плата за паркування – одна з головних статей доходів багатьох міст. Тому нерозумно від цього відмовлятися. Треба просто набратися терпіння і пройти шляхом, який проторували багато найуспішніших міст світу.

Інтерв'ю за матеріалами Прес-служби Львівської міської ради
Фото з сайту Ровером по львову



Теги: Громадянське суспільство | Творчі міста | Мережеве суспільство | Громадський простір